Український уряд прогавив гроші на оплату реформаторам. Єврокомісія давала 90 млн євро на ринкові зарплати професіоналам, які тимчасово покинули бізнес і погодилися проводити реформи. Та Кабмін не спромігся вчасно написати програму залучення нових спеціалістів і критерії оплати їхньої праці.

“Єврокомісія хотіла, щоб ми набрали через прозорі конкурси нових людей, але також щоб ми аргументували, чому ми доплачуємо цим людям. Тобто, ці нові спеціалісти мали відповідати за якусь конкретну реформу і отримувати фактично доплату за роботу над реформою і її реалізацією”, – розповідає директор департаменту координації міжнародних програм Мінекономрозвитку Олена Трегуб.

За її словами, написання стратегії координували міністр Кабінету Міністрів Ганна Онищенко та її заступниця Наталія Гнидюк, які сформували робочу групу з фахівців із Мінюсту, Мінекономіки, МЗС. Проте за понад рік часу урядовці не виконали це завдання.

“Стратегія по реформуванню public administration розрахована до 2020 року, – веде далі Олена Трегуб. – Але в ній треба було прописати перший етап – action plan, що, наприклад, ми набираємо тисячу нових людей, і вже ця тисяча починає працювати і оздоровлювати систему із 300 тис. чиновників. Але ми з чогось починаємо хоча б, якийсь крок робимо. Натомість ця стратегія, розробку якої координував власне Секретаріат Кабміну, не містить цієї конкретики і цього елементу. Вона виглядає більше як реферат, як треба усе змінювати. Звичайно, якщо ви не знаєте, як ви будете витрачати ці гроші, то ніхто вам їх не дасть. Тому ці гроші перерозподілили на реформу децентралізації”.

Відтак більшість держслужбовців середньої ланки продовжують отримувати зарплату у 4-6 тисяч гривен. Через мізерні порівняно з ринковими заробітки дехто з них іде з посад.

“Частково розвалилася моя команда, – розповідає Олена Трегуб про наслідки відмови європейців фінансувати українських держслуюбовців. – Звільнилася значна частка людей. Я витратила багато часу, щоб їх за рекрутувати. А вони приходять і кажуть: це як, ми будемо безплатно працювати?”

Чи може Україна дозволити собі ринкові зарплати чиновникам? Бодай тисячу євро в місяць? За розрахунками Володимира Семеніхіна, директора департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку, для цього в держбюджеті мали б додатково закласти аж 5 млрд євро. Саме така ціна публічного сервісу.

“В Україні 300 тисяч державних службовців. 300 тисяч помножуємо на 1 тисячу євро – це 300 млн євро на місяць і 4,6 млрд євро на рік. Додаємо якісь доначислення на фонд зарплати, і вартість утримування буде 5 млрд євро. Це нереально для державного бюджету”, – пояснює Володимир Семеніхін.

Відтак  “бідна” за офіційними зарплатами чиновницька армія, додає Володимир Семеніхін, дуже часто використовує своє становище державного службовця для того, щоб займатися вимаганням, витискати з когось неправомірні вигоди.