Комітет із призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств провів близько 20 засідань, слухаючи кандидатів на посади директорів державних компаній. Проте жодного повідомлення про перебіг відбору не оприлюднив.

Крихти інформації, з яких доводилося складати бодай якусь картину про кадровий відбір керівників державних підприємств “Укренерго”, “Українська залізниця”, “Центренерго”, “Укрспирт”, “Укрпошта” та “Електроважмаш” кидав у свій твіттер екс-міністр Айварас Абромавичус. То кількість претендентів назве, то прізвище фаворита оприлюднить. Але деталей – жодних. Відсутня навіть інформація про тих, хто відбирав кандидатів, яке співвідношення у комісіях чиновників і незалежних експертів . Чому ж Міністерство економічного розвитку та торгівлі провело шість конкурсів в атмосфері таємничості й без залучення преси та громадськості? І найдивніше – чому це схвалив Абромавичус, який заявляв на всю країну про безпрецедентний вплив лобістів на кадрові призначення?

Голова конкурсної комісії з відбору кандидатів Олексій Комліченко запитання про деталі відбору претендентів переадресував до очільників Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Першим озвався прес-секретар міністра Олег Шиманський.

“Є процедура, згідно з якою список претендентів розглядається у закритому режимі. Тому що ці люди ще десь працюють. Не всі дали згоду на присутність медіа. Уявіть, якщо вас не оберуть, а ви ще працюєте, то всі будуть знати. Для людей це не завжди комфортно”, – пояснив Шиманський.

Айварас Абромавичус висловився іще простіше: “Камери – це чистісінький популізм”. За його словами, якби відбір мав проводитися під увімкненими відеокамерами, тоді комісії довелося б шукати кандидатів серед безробітних. Бо ті, хто має роботу, відмовилися б від участі в конкурсі з міркувань корпоративної етики.

Заступник керівника робочої групи з питань приватизації держпідприємств Мінагрополітики Олексій Зубрицький порівняв конкурсні відбори керівника ДП “Укрспирт”, які проводили Мінагропрод та МЕРТ. Виявив “разючий контраст”.

“Перше, ми опублікували списки всіх кандидатів, Мінекономіки каже, що не всі учасники дають на це згоду, а без цього нікого не хочуть підводити. Ця позиція викликає у мене повне неприйняття. Якщо у людини серйозні наміри, то вона не повинна боятися їх демонструвати. Відкритий список претендентів вказує на їх репутацію, досвід. Суспільство має право це знати. Героїв треба знати в обличчя.

Друге, немає опублікованих конкурсних пропозицій. За конкурсом стежить велике експертне співтовариство, у тому числі й робітники “Укрспирту”, які мають розуміти, який шлях виходу з кризи пропонує той чи інший кандидат.

Третє, співбесіда завжди відбувалися у прямому ефірі, щоб люди бачили й розуміли, орієнтується чи ні кандидат у темі й підготовленій презентації. Мінагропрод проводив і круглі столи, щоб претенденти могли висловити свою думку і, як казав Петро І, щоби “дурощі кожного були очевидні”. Відкритість відбору – річ архіважлива. Обираємо голову “Укрспирту” – однієї з 50-ти найбільших компаній держави. Це не іграшки і не розвалений шовкорадгосп якийсь”, – каже Зубрицький.

Тим не менше, чи не кожне з шести важливих підприємство у МЕРТ сприймають як “шовкорадгосп”. Принаймні, так шукають керівників.