Днями міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив про появу в своєму оточенні нового радника – колишнього заступника міністра оборони. Юрій Гусєв позиціонує себе як принциповий реформатор і є доволі відомим серед українських високопосадовців, бо час від часу опиняється на різних посадах то в одному уряді, то в іншому. Однак щоразу його ім’я з’являється у ЗМІ поруч із гучними корупційними скандалами.

Політичний шлях Юрія Гусєва розпочався зі студентського життя у Херсоні, яке він присвятив активістській діяльності. Завдяки цьому у 1999-му він посів посаду радника Херсонської облдержадміністрації. Потім, у 2002 році, отаборився у виборчому списку політичного проекту Валерія Хорошковського “Команда озимого покоління”, яка не зуміла потрапити у Верховну Раду. Після цього Гусєв зайнявся бізнесом.

Та наприкінці десятиріччя він знову на державній службі – очолює команду радників тодішнього міністра економіки Богдана Данилишина. А в 2010-2011 роках, уже при міністрові Василеві Цушку, працював заступником директора департаменту інвестиційної та інноваційної політики Мінекономіки.

Однак найбільш широко ЗМІ пригадують появу Юрія Гусєва в Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами, яке очолював Владислав Каськів. Нинішній радник Омеляна тоді керував департаментом національних проектів й очолював конкурсну комісію з надання державної підтримки задля їхньої реалізації. Цей період служіння державі запам’ятався гучним скандалом щодо 165 млн грн, які фірма родичів Каськіва “Боржава резорт” отримала для підготовки нацпроекту “Олімпійська надія-2022”. Колишнього керівника Держагентства оголошено в міжнародний розшук, а Юрій Гусєв знову піднімається кар’єрними сходами.

В останнє його бачили в уряді на посаді заступника генерала Степана Полторака. Посівши у жовтні 2014 року крісло керівника департаменту економічної діяльності Міноборони, Гусєв за півроку отримав підвищення до заступника міністра. З березня 2015-го держслужбовець курирував діяльність Офісу реформ військового відомства.

Тут теж не обійшлося без скандалів. Народні депутати звинуватили Юрія Гусєва в організації тендерів Міноборони “під конкретного переможця”, із яким досягнуто попередньої домовленості. За словами членів парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Тетяни Чорновіл та Дмитра Тимчука, таки випадки були помічені під час закупівель палива, взуття та захисного спорядження для військовослужбовців. Народні депутати також звинуватили заступника міністра у приховуванні значних перевитрат коштів під час проведення експерименту з продовольчим забезпеченням армійців. Юрій Гусєв, звісно ж, відкидав усі звинувачення, скаржився на інформаційну кампанію проти нього особисто та Офісу реформ, двічі подавав у відставку. Наказ про звільнення підлеглого Степан Полторак підписав у січні 2016 року.

Зазначимо, що жертовна відставка Гусєва насправді виявилася втечею від скорочення. Як нещодавно повідомив заступник міністра зі справ тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, посаду, яку обіймав Юрій Гусєв, найближчим часом можуть ліквідувати у зв’язку з реформуванням структури оборонного відомства за стандартами НАТО.

“Я візьму паузу для аналізу того, де мої знання та досвід можуть бути використані на користь Україні”, – написав Юрій Гусєв після звільнення з Міноборони на своїй сторінці у “Фейсбуці”. Та, як виявилося, багато часу на роздуми не гаяв. Уже в березні Гусєв почав працювати в Міністерстві інфраструктури заступником голови робочої групи з питань розвитку державно-приватного партнерства, яку очолює безпосередньо керівник транспортного відомства.

Зауважимо,  що питання концесій для Міністерства інфраструктури залишається доволі болючим. Будівництво першої концесійної автодорога “Львів-Краковець”, спроектованої ще 1999 року, кілька разів зупинялось через неспроможність концесіонерів виконати свої зобов’язання. Останню спробу побудувати цей шлях зробила команда міністра Андрія Пивоварського. Однак, незважаючи на “пілотний” статус проекту, міністерству не вдалось знайти компанії, готові вкласти гроші в спорудження дороги.

Також невдалими залишилися спроби Міністерства інфраструктури віддати у концесію торговельні морські порти. Механізм передачі портових фондів планувалося відпрацювати на базі найбільш глибоководного порту України – “МТП Южний”. Однак підготовка проекту зупинилася на етапі оцінки майна держпідприємства.

Саме морські порти нинішній очільник транспортного відомства бачить об’єктом майбутнього державно-приватно партнерства. І для цього готується новий закон “Про концесії”. У команді Омеляна Юрій Гусєв розроблятиме законодавчі зміни та визначатиме пілотні проекти під залучення приватних інвестицій. Враховуючи те, що спроби передати об’єкти державного майна у концесію, як правило, супроводжуються бурхливими дебатами, протестами і звинуваченнями, вибір кандидата на роль головного концесіонера не може не дивувати. Питання не в тому, чи об’єктивним є звинувачення на адресу Гусєва. Проблема в іншому: прозорість передачі будь-якого активу в концесію гарантовано наражатиметься на критику з огляду на шлейф скандалів, з яким радник Омеляна прийшов у міністерство.