Минає другий місяць з моменту оголошення Войцеха Бальчуна переможцем кадрового конкурсу на посаду голови правління “Української залізниці”. Та приступити до виконання своїх обов’язків польський керівник транспортного гіганта не може в силу бюрократичних процедур при працевлаштуванні в Україні. Сама ж держкомпанія тим часом втрачає керівників підпорядкованих підприємств і філій. Тому перші тижні біля керма “Української залізниці” минуть для Бальчуна у вирі кадрових призначень.

Зараз на залізниці близько десятка вакансій керівних посад. Через викриті перевіряльниками зловживання позбулися крісел керівники ПАТ “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод”, ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”, ПАТ “Гніванський завод спецзалізобетону” та ПАТ “Коростенський завод залізобетонних шпал”. Та постійно діюча комісія із розгляду питань організаційної структури, систем управління персоналом, соціальної політики та мотивації до праці ніяк не може провести навіть попередній відбір кандидатів. Дата, до якої можна подати документи на участь у кадрових конкурсах, щоразу переноситься. Останнього разу вирішили продовжити приймання заяв до 7 червня. Бо “надходять численні прохання” – пояснюють залізничники, не уточнюючи, від кого.

Схожа ситуація склалася із кадровими відборами кандидатів на посади начальників філій “Української залізниці”: “Центру транспортного сервісу “Ліски”, “Центру транспортної логістики” та “Центру забезпечення виробництва”. Конкурси на посади керівників були оголошені ще 18 квітня і вже мали би завершуватися. Заяви і необхідні пакети документів від кандидатів очікували до 10 травня, та дату посунули на шість днів, а коли і цей термін збіг, керівництво залізничного відомства ніби “призабуло” про вакансії.

Чим же цікаві ці три підрозділи? “Центр транспортного сервісу “Ліски” та “Центр транспортної логістики” опікуються вантажними перевезеннями – головним джерелом прибутків держмонополії, яке завжди було у фокусі інтересів бізнесменів і політиків. Це створює значні корупційні ризики не тільки у роботі філій, а й навіть при обранні їхніх керівників. Так, наприкінці 2015 року у ЗМІ спалахнув скандал із призначенням на посаду лишень заступника керівника “Українського транспортно-логістичного центру” (пізніше реорганізованого у “Центр транспортної логістики”) такого собі Андрія Федоровського, якого пов’язують із нардепом від “Блоку Петра Порошенка” та членом парламентського комітету з питань транспорту Русланом Сольваром

“Центр забезпечення виробництва” є спадкоємцем “Укрзалізничпостачу” (УЗП). Ця філія закуповує для залізничників товарно-матеріальні цінності: запасні частини та матеріали для рухомого складу та верхньої будови колії, нафтопродукти, обладнання тощо. Рахунки йдуть на мільярди гривень. І хоча останні місяці підприємство намагається транслювати перебіг усіх конкурсних торгів в онлайн-режимі, його назва досі не сходить зі шпальт антикорупційних видань. Отож, особистість його керівника цікавить найбільше.

Вимоги, які правління “Української залізниці” висунуло здобувачам посади начальника філії “Центр забезпечення виробництва”, дозволяють претендувати на крісло головного закупника держмонополії багатьом кандидатам. Зокрема, від майбутнього керівника вимагається повна вища освіта відповідного напрямку рівня магістр чи спеціаліст, післядипломна освіта в галузі управління та досвід роботи на керівних посадах не менше 5 років. Також важливими є навички ведення переговорів на високому рівні з клієнтами, партнерами чи державними органами та наявність рекомендацій. Проте у вимогах не зазначено, хто саме повинен рекомендувати – члени уряду, народні депутати чи представники бізнесу. Зважаючи на те, що державні закупівлі, якими опікується “Центр забезпечення виробництва”, завжди були об’єктом боротьби політичних чи бізнесових кланів, наявність такого пункту викликає певні побоювання щодо неупередженості цього відбору.

Зазначимо також, що наявність диплому MBA чи то інших міжнародних освітніх сертифікатів, як і володіння іноземними мовами, для майбутнього керівника філії не є обов’язковим. Це лише додаткова перевага здобувача. Також кандидатам бажано мати досвід роботи у сфері закупівель взагалі та системі Prozorro, на керівних посадах у міжнародних компаніях та вміти оцінювати інвестиційні проекти та керувати корпоративними змінами чи антикризовими процесами. Зауважили, як часто у вимогах до майбутнього керівника “Центру забезпечення виробництва” згадуються питання ризиків та вміння працювати під тиском у стресових умовах?

Наразі постійно діюча комісія ПАТ “Українська залізниця” з розгляду питань організаційної структури, систем управління персоналом, соціальної політики та мотивації до праці повинна проводити попередній відбір кандидатів, за результатами якого буде сформовано так званий “короткий лист” здобувачів. Саме із них правління акціонерного товариства має обрати нового очільника “Центру забезпечення виробництва”.

Принаймні, так має бути. Однак практика кадрових конкурсів залізничного відомства можуть призвести до зовсім неочікуваних результатів кадрового відбору. Протягом останніх двох років колишній “Укрзалізничпостач” устиг попрацювати з двома керівниками одночасно та змінити декількох виконуючих обов’язки, а останнього повноцінного керівника довелося звільняти двічі. Ідеться про Олександра Лозінського, якого усували з посади з жовтня 2014-го по листопад 2015-го (уперше він очолював УЗП у 2005-2007 рр.).

Восени 2014 року Служба безпеки України разом з Генпрокуратурою проводили обшуки як у приміщенні “Укрзалізничпостачу”, так і в офісі самої «Укрзалізниці», яку в той час очолював багаторічний товариш Лозінського – Борис Остапюк. Правоохоронці звинувачували обох чиновників у розкраданні державних коштів. Міністерство інфраструктури усунуло їх від виконання обов’язків. Та чиновники перечекали обшуки за кордоном і повернулися до своїх посад. Остаточно Олександра Лозінського було звільнено з посади лише у листопаді 2015 року.

Та вже у січні минулого року в.о. директора УЗП було призначено екс-радника компанії Dragon Capital Євгена Хорощака. Тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський зазначав, що новий керівник є єдиним в Україні фахівцем, хто отримав англійського сертифікат CIPS із управління закупівлями та постачанням. Натомість у ЗМІ призначення Євгена Хорощака на державні закупівлі “Укрзалізниці” пов’язували з протекцією радника голови Адміністрації президента Михайла Бейліна, який у той час нібито курував залізничну галузь.

Слід зазначити, що саме Євген Хорощак запровадив прямі трансляції розкриття тендерних пропозицій в інтернеті. Однак це не допомогло закупівлям позбутися корупційного забарвлення. Хорощак залишив посаду в “Укрзалізничпостачі” під час перетворення підприємства у “Центр забезпечення виробництва” у грудні 2015 року. Та знову стати до роботи йому вже не вийшло – очільником новоствореної філії ПАТ призначили Данила Мізіна, який також не мав постійного статусу керівника. Запалу працювати у нього вистачило на чотири місяці. “Прийняв рішення повернутися у бізнес”, – пояснив Мізін причину звільнення й передав посаду своєму заступникові Євгену Королю. Останній і виконує обов’язки керівника “Центру забезпечення виробництва” до завершення кадрового конкурсу.

То ж “Кадри” радять Войцеху Бальчуну дуже прискіпливо відбирати кандидатури з “короткого листа”, аби вже в перші тижні роботи не заплямувати репутацію призначенням “брудної” людини.