Київська міська державна адміністрація заходилася організовувати новий кадровий конкурс на посаду головного архітектора Києва. Попередній конкурс провалився через неспроможність членів конкурсної комісії домовитися щодо критеріїв відбору кандидатів. Проте саме вони зараз радяться, як обирати директора столичного департаменту містобудування й архітектури.

Коротко нагадаємо історію питання. У фінал відбору потрапили Юрій Скляренко, Андрій Миргородський, Сергій Казарянц, Сергій Броневицький та Ігор Писарець. Але обрати з них переможця конкурсу членам комісії завадили розбіжності щодо способу оцінки кандидатів. Експерти, зокрема запрошені іноземці вважали, що кандидатів потрібно оцінювати за чіткою критеріальною матрицею, у якій до дрібниць розписані параметри оцінки претендента у процентному відношенні. Натомість представники професійного архітекторського цеху переконували, що критерії не грають ролі, якщо оцінюється добре знайома людина, яка зарекомендувала себе в архітектурному світі з найкращого боку.

Ці неузгодженості зрештою призвели до того, що члени комісії мало не пересварилися. Більше того, під час самого конкурсу не обійшлося без скандалів. Один із них був пов’язаний з тодішньою в.о. головного архітектора Ганною Бондар, яка почала прийла на посаду після звільнення Сергія Целовальника. Бондар була справжньою улюбленицею багатьох членів комісії та представників громадськості. Але за результатами різних етапів тестування не потрапила до списку фіналістів. Пізніше з’ясувалося, що вона начебто підробила документи, щоб підійти під параметри конкурсу. І хоч цим питанням зацікавилися правоохоронці, Ганна Бондар і досі працює заступником в.о. директора столичного департаменту містобудування й архітектури.

Іще один скандал спалахнув, коли виявилося, що деякі кандидати під час тестування отримали по 100 балів зі ста можливих. На думку секретаря комісії з відбору кандидатів Оксани Величко, не виключено, що частина кандидатів мала доступ до тестів і добре підготувалася. Адже ці завдання мали керівництво комісії, представників спілки архітекторів. Отже, витік інформації цілком можливий.

Так чи інак, робоча група з підготовки нового конкурсу збиралася вже двічі. Як заявив заступник голови КМДА Олександр Спасибко, який очолював кадрову комісію і, очевидно, за своєю посадою очолить її знову, до участі в робочій групі запрошені всі члени попередньої конкурсної комісії. Адже у них є досвід як організації конкурсу, так і формування критеріїв оцінки претендентів. Щоправда, комісія буде складена відповідно до Закону “Про державну службу”.

“До складу конкурсної комісії мають входити державні службовці – представники кадрової та юридичної служби, науковці та експерти у відповідній сфері – це члени спілки архітекторів та представники громади, що будуть залучені на основі спеціально проведеного конкурсу. Наразі ми чекаємо на затверджений порядок про залучення представників громадськості до конкурсної комісії та відповідні роз’яснення від Нацдержслужби. Після отримання всіх роз’яснювальних документів конкурсна комісія буде утворена керівником державної служби – головою КМДА”, – розповів заступник голови КМДА Олександр Спасибко.

З одного боку, завдання конкурсної комісії ускладнюються, адже треба врахувати помилки попередників. З іншого – не доведеться “винаходити велосипед”.

“Якщо раніше члени комісії вимушені були видумувати критерії оцінки кандидатів, то тепер усі стандарти детально прописані у новому Законі “Про державну службу”, – каже Оксани Величко. – Єдина затримка з додатком про “Порядок залучення громадськості конкурсних комісії до категорії Б”. Ним, зокрема, визначається, які саме громадські організації мають право брати участь у таких конкурсних комісіях”.

У цьому питанні є ще одна загвіздка. Фактично, конкурс буде оголошено на одну посаду, яка включає у собі дві: і головного архітектора Києва, і директора департаменту містобудування і архітектури. На думку керівника проекту “Місто-сад” Євгенії Кулеби, яка теж входила до конкурсної комісії, ці посади необхідно розділяти. Адже архітектор – це візіонер, людина творча, яка має мислити масштабно і здатна розробити план розвитку міста на довгі роки. Друга посада створена для чиновника, який добре знається на бюрократичних тонкощах. Як знайти одну людину, здатну однаково добре виконувати обидві функції?

“За кордоном це різні люди у більшості випадків. А в Україні немає єдиної думки серед архітекторів. Хтось вважає, що це розділення непотрібне. І серед членів комісії були такі архітектори. А от іноземні представники вважають, що треба”, – додає Оксана Величко.

Зважаючи на результат роботи конкурсної комісії, ніщо не заважає взяти участь у новому конкурсі учасникам попереднього відбору. Але наразі годі припустити, чи Сергій Броневицький та Юрія Скляренко, які набрали максимальну кількість балів, або Сергій Писарець знову потраплять у фінальну п’ятірку. Надто свіжа пам’ять про їхні попередні спроби посісти посаду головного архітектора.

Конкурсний відбір мають провести за 45 днів. Робоча група рекомендуватиме конкурсній комісії встановити 15-денний термін подачі документів кандидатами. Рішення про призначення обраного кандидата на посаду міський голова має ухвалити протягом 30 днів після завершення відбору. До того часу обов’язки головного архітектора столиці виконуватиме Юрій Тацій.