Тиждень тому завершився кадровий конкурс на заміщення вакантної посади керівника держпідприємства “Спортивний комплекс Атлет”. У першому конкурсному відборі, оголошеному Міністерством молоді та спорту, переміг Юрій Черненький.

За що змагалися кандидати? До ДП “Спортивний комплекс “Атлет” шляхом реорганізації буде приєднано київський Палац спорту – один із найбільших спортивно-розважальних об’єктів в Україні. Це не перша реорганізація установи. 2010-го Кабмін передав її Нацагентству з підготовки та проведення футбольної першості “Євро-2012”. Тоді було утворене ДП “Палац спорту”. Наступного року держпідприємство разом із Національним спорткомплексом “Олімпійський” та львівською дирекцію підготовки до єврочемпіонату увійшло до складу Державного концерну “Спортивні арени України”. У травні 2013-го уряд підпорядкував ДК “Спортивні арени України” Міністерству молоді та спорту, а потім ліквідував його за неефективне господарювання. Так Палац спорту знову опинився у прямій юрисдикції Мінмолодьспорту.

Міністр Ігор Жданов, оголошуючи конкурс на посаду директора ДП “Спортивний комплекс “Атлет” у березні 2016 року, бажав знайти ефективного менеджера, який зможе вивести підприємство на новий рівень. У конкурсну комісію увійшли 11 осіб.

Громадськість представляв активіст ВО “Автомайдан” Олексій Гриценко, експертне середовище – партнер українського офісу хедхантингової компанії Ward Howell Ігор Кабузенко. Решта членів комісії – спортивні функціонери. Мінмолодьспорту представляли заступник міністра-керівник апарату Микола Даневич (голова комісії), Ольга Зарицька (секретар комісії, без права голосу), начальник юридичного управління Олег Калугін, начальник фінансово-економічного відділу Юрій Музика, головний бухгалтер Юлія Рудаковська, начальник відділу інвестицій та розвитку спортивної інфраструктури Андрій Крилюк, начальник управління роботи з персоналом Олександр Царенко та директор департаменту олімпійського спорту Роман Вірастюк. Останній, разом із першим заступником голови парламентського комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту ту туризму Миколою Величковичем і президентом Федерації греко-римської боротьби України Олегом Кравченком, участі в проведенні співбесід із кандидатами не брав.

Претендентів на посаду теж було 11. Чотирьох із них конкурсна комісія відсіяла ще на етапі знайомства через невідповідність критеріям та помилки у поданні документі. Узяти участь у конкурсі мав намір і президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський, та взяв самовідвід.

В ексклюзивному коментарі “Кадрам” екс-народний депутат пояснив причину: у 2014-му не пройшов люстраційну перевірку за Законом “Про очищення влади” і був звільнений з посади голови Держслужби з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва.

“Не знав, що заборона займати керівні посади розповсюджується і на державні підприємств. Маю надію, що все це скоро закінчиться”, – зазначив Михайло Юрійович “Кадрам”.

Одразу зазначимо, що сам конкурсний відбір проходив публічно. Усі три засідання комісії, на яких претенденти представляли конкурсні пропозиції, транслювалися у прямому ефірі. Емоційна напруга зростала, коли Микола Даневич зачитував листи, які комісія отримала щодо кандидатів. Відповідно, декому із учасників конкурсного відбору довелося витримати справжній іспит – як на знання предмету, так і щодо власної біографії.

Наприклад, у заступника голови Голосіївської райдержавної адміністрації Євгена Авраменка члени комісії поцікавилися, чому всі його рекомендаційні листи підписані 31 травня. На що кандидат відповів, що не думав просити у будь-кого рекомендаційні листи, але під час конкурсу побачив, що його конкуренти їх мають, тому оперативно озброївся підтримкою інших. На членів комісії виступ конкурсанта враження не справив. Деякі з них зауважили, що конкурсна пропозиція Авраменка – просто набір декларацій.

До президента футбольного клубу “Борисфен” Ігоря Ковалевича члени конкурсної комісії поставилися доволі прихильно. Тільки зауважили, що кандидат виступав російською мовою.

А от голові Київської обласної федерації академічного веслування Дмитру Климцю довелося виправдовуватися. У листі, який надійшов від ГО “Всеукраїнська рада народного контролю” м. Житомир, зазначалося, що кандидат, який позиціонує себе як успішний бізнесмен, у декларації за 2015 рік вказав 0 (нуль) гривень прибутку. Климець у відповідь заявив, що насправді задекларував мільйон гривень, і якби він цього не зробив, то ним давно вже зацікавилася би податкова.

Фінансові питання ставили і керівникові виробничо-комерційного центру “Динамо” Дмитру Кубарєву. Йому довелося заперечувати закиди, буцім надав державному підприємству “Льодовий стадіон” 150 тисяч гривень позики, а намагався забрати 450 тисяч.

Директор ДП “Інститут підготовки кадрів промисловості” Юрій Черненький відповідав на запитання щодо негативних публікацій про себе. Зокрема, щодо дорогих авто Audi Q7 та нерухомості, які навряд чи купиш за скромну зарплату державного службовця. Кандидат відповідав просто:  авто чи то подарував, чи давав покататися приятель, та й взагалі воно згоріло. А будинок – це спадщина.

У професійних питаннях кандидати часто “плавали”. Зосередившись на проблемах одного Палацу спорту, не могли відповісти, що робити з рештою майна ДП “Спортивний комплекс “Атлет”. Дехто навіть не зміг перелічити, що саме входить до складу підприємства. Вочевидь, саме це вплинуло на характер обговорення конкурсних пропозицій, яке комісія провела у закритому режимі. Принаймні, після оголошення прізвища переможця, Микола Даневич сухо промовив: “Комісія працювала, але я не можу вам подякувати. До побачення”.

Чому так вийшло, в ексклюзивному коментарі “Кадрам” розповів член комісії Олексій Гриценко.

“Переміг кандидат із найвищим корупційним ризиком. Під час співбесіди було очевидно, що він не найкращий. Там, власне, і не було найкращих, бо умови конкурсу виявилися дуже звуженими. Так, наприклад, заборонено було подаватися тим, хто є заступниками якихось підприємств. І тому, зокрема, заступник директора арени “Реал Мадрид” не міг податися на конкурс. Вони зробили це, щоби максимально звузити коло претендентів. Бо, мабуть, вже мали власну кандидатуру”, – зазначив Олексій Гриценко.

За його словами, один із членів комісії надав Юрію Черненькому рекомендацію, хоча під час співбесіди кандидат заявив, що нікого у залі не знає. “Кадри” з’ясували, що рекомендаційного листа майбутньому переможцю написав Олег Кравченко, голова Федерації греко-римської боротьби. Участі у співбесідах із кандидатами він, як ми вже згадували, не брав. Проте голосував.

“Я не побачив ознак лобіювання якихось кандидатур з боку голови комісії Миколи Даневича. Він намагався максимально демократично підходити. Наші позиції у чомусь навіть збігалися. Мені здається, його просто підставили з цим конкурсом”, – заявив Гриценко.

Із проханням прокоментувати перебіг кадрового конкурсу “Кадри” звернулися із запитом до Міністерства молоді та спорту, зокрема, до Миколи Даневича. Та впродовж тижня відповідь не надійшла.

Юрій Черненький стане до керма Палацу спорту після погодження його кандидатури в органах центральної виконавчої влади, як того вимагає Закон “Про місцеві державні адміністрації”.