Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, таки провела свою команду в уряд. Розпорядженням Кабінету Міністрів Павло Ковтонюк та Олександр Лінчевський призначені на посади заступників, а Оксана Сивак стала віце-міністром з питань європейської інтеграції.

Рішення прийняті на засіданні уряду 31 серпня. Але ще 1 вересня у вечірньому ефірі національного телебачення Уляна Супрун говорила про ймовірне призначення заступників найближчого тижня. Оприлюднення рішень уряду сталося буквально кілька годин тому.

Що ж передувало цим призначенням?

На керівну посаду в Міністерстві охорони здоров’я українка зі США Уляна Супрун прийшла на початку серпня. На той час відомством лихоманило (та й досі трясе). Відколи міністр Олександр Квіташвілі заявив про відставку, минув рік, і МОЗ фактично опинився у руках заступників у статусі “виконуючих обов’язки”. Квітневе перезавантаження уряду ситуацію не змінило: до керма у міністерстві став Віктор Шафранський. Апогей безладу у відомстві припав на затримання на хабарі заступника міністра Романа Василишина.

Уляна Супрун мала стабілізувати міністерство. До призначення на посаду заступника вона зарекомендувала себе як лікар і волонтер, що підтримує українських бійців в АТО. Разом із чоловіком Марком зробила масштабний внесок у забезпечення захисників Вітчизни індивідуальними аптечками міжнародного зразка та навчання воїнів тактичної медицини. Уляна Супрун також є керівником громадської організації “Захист патріотів”, директором Школи медичної реабілітації Українського Католицького Університету. У липні 2015 року подружжя отримало українське громадянство як особи, стосовно яких ця процедура має державний інтерес.

Окрім громадянства, Уляна Супрун отримала й карт-бланш на створення власної команди в Міністерстві охорони здоров’я. Віктор Шафранський працювати з нею не захотів і подав прохання про відставку. А ще за тиждень Уляна Супрун внесла на розгляд уряду кандидатури шістьох потенційних заступників. Прізвища трьох із них невдовзі оприлюднив помічник-консультант голови парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Геннадій Маркевич. За його даними, до керівництва МОЗ були запропоновані кандидатури торакального хірурга та волонтера Євромайдану Олександра Лінчевського, акушера-гінеколога Оксани Сивак, яка також працювала у медичній службі Майдану, та Павла Ковтонюка, проектного менеджера із реформи охорони здоров’я Національної ради реформ.

Сама Супрун цієї інформації не підтвердила, але й не спростувала. Лишень зазначила, що всі кандидати є українцями, проходять спеціальну перевірку. І хоч анонсувала, що вже після найближчого засідання Кабміну її заступники стануть до роботи в міністерстві, призначення розтягнулося на тижні.

За повідомленням медичної групи у Фейсбуці “ЛікиLeaks”, кандидати, запропоновані новою очільницею МОЗ, не пройшли перевірку Служби безпеки України. Та Оксана Сивак і Павло Ковтонюк уже активно долучилися до роботи в міністерстві. Останнього тижня серпня вони разом із Уляною Супрун брали участь у зустрічі з делегацією Світового Банку, де оговорювали запровадження в Україні податку на шкідливі звички.

Досі керівний склад МОЗ склався лише з двох чиновників – самої Уляни Супрун і заступника Романа Ілика, який працює у міністерстві з березня 2016-го. Зазначимо, що стати повноцінним керівником відомства Уляна Супрун зможе після позитивного голосування народних депутатів під час вересневої сесії. Саме тоді Верховна Рада зможе нарешті затвердити повний склад уряду Володимира Гройсмана.

Саме парламент є головною перепоною в роботі МОЗ, бо профільний комітет ніяк не знайде спільної мови із керівниками відомства, зазначає менеджер групи “Реформа системи охорони здоров’я” Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка. Така ж доля може очікувати й Уляну Супрун та її команду.

“Коли президент рекомендував Уляну Супрун на позицію заступника міністра, це отримало схвальні відгуки і від Ольги Богомолець (голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я.  – “Кадри”) теж. Але все змінилося, коли пані Супрун призначили виконуючою обов’язки міністра. Зокрема, риторика керівництва комітету. Ольга Богомолець вийшла із повідомленням, що в комітету не запитали дозволу. Це при тому, що в жодному нормативно-правовому акті не зазначено, що при призначенні в.о. міністра хтось мусить питати дозволу чи отримувати рекомендації в членів профільного комітету. Це був перший тривожний дзвіночок. А другий – це заява Олега Мусія (заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я. – “Кадри”) про намір з’ясувати депутатським запитом, чи пані Супрун справді була лікарем. Ось із чого починається комунікація з новим в.о. міністра! Тобто, знову є ризик того, що ми станемо на старі граблі протистояння виконавчої та законодавчої гілок влади”, – зазначає Олександр Ябчанка.

Отож, голосування у Верховній Раді за кандидатуру міністра охорони здоров’я підкаже, чи не приклалася до глибокої кризи у вітчизняній медицині “рука Кононенка” чи якогось іншого впливового депутата.