Після майже річної відсутності у Києві легітимного головного архітектора, нового керівника департаменту містобудування і архітектури нарешті представили столичному міському голові Віталію Кличку. Ним став Олександр Свистунов, який досі тимчасово очолював департамент.

Представили, але не призначили, хоч раніше планували зробити це 16 вересня. Зрештою, нікому було призначати: підписавши кілька десятків розпоряджень, міський голова пішов у відпустку до 22 вересня.

До того часу, цілком можливо, закінчиться й процедура с1пецперевірки, яку має пройти переможець кадрового конкурсу. Чи чистий Свистунов – мають відповісти органи охорони здоров’я, освіти, фіскальна служба, державна судова адміністрація.

“Якщо він пройде спецперевірку, мер призначить його на посаду”, – пообіцяв голова конкурсної комісії Володимир Бондаренко.

“Кадри” тим часом придивилися, чи прозорим був сам конкурсний відбір. Ось 5 найкрупніших фактів про переможний шлях Олександра Свистунова до посади.

Факт 1. Громадськість фактично залишилася за бортом процедури відбору. Активістка й координатор руху “Місто-сад” Євгенія Кулеба, яка входила у комісію першого кадрового відбору, не змогла потрапити до складу відбірників другого конкурсу. “Двоє членів конкурсної комісії представляють спілки архітекторів, а третя, при всій повазі до величезного внеску в розвиток культури, працює у державній установі. Фактично, представника громадськості у комісії немає, а одне місце у квоті взагалі виявиться вакантним”, – розповів “Кадрам” Зорян Кісь, голова комісії, яка відбирала суддів конкурсу”.

Але й архітектори згодом вийшли з процесу відбору. За два дні до оголошення результатів конкурсу Вадим Жежерін і Володимир Гусаков відмовилися узаконювати перемогу Олександра Свистунова. У результаті замість чотирьох представників громадськості рішення комісії підтвердила лише генеральний директор “Софії Київської” Неля Куковальська.

“Я наполягла на одному ситуативному завданні: аби кандидати запропонували систему містобудівної діяльності в межах охоронної зони Собору Святої Софії та Києво-Печерської лаври. Результати мене розчарували не менше, ніж Вадима Жежеріна та Володимира Гусакова. Але на співбесіді лише один із претендентів на посаду подав власне бачення розвитку міста. Він і переміг у конкурсі”, – розповіла “Кадрам” Неля Куковальська про свій вибір.

Факт 2. Нинішній конкурс проходив публічно, але зі значно обмеженою аудиторією. Прямих відеотрансляцій етапів відбору не практикувалося, а самі записи співбесід із кандидатами з’явилося в мережі вже після оголошення результатів. Так само сталося із результатами кандидатів на перших двох етапах конкурсу. Натомість зала, у якій усі вони пройшли, не змогла б умістити всіх спостерігачів. Щоправда, інтерес громадськості до самого перебігу конкурс важко назвати високим. Надто очевидним й наперед прогнозованим був результат відбору.

Факт 3. Блискавичний відбір – саме так простіше назвати конкурс, на підготовку якого міська влада витратила майже півроку. Високий темп, із яким конкурсна комісія заходилася вкорочувати перелік претендентів на посаду- після кожного етапу відбору за його бортом опинялося по три особи, можна пояснити бажанням чиновників, які у конкурсній комісії мали вирішальний вплив на результат, укластися в законодавчі вимоги щодо тримісячного терміну перебування на посаді у статусі в.о. Саме 15 вересня для Олександра Свистунова спливали три місяці тимчасового керівництва департаментом. Призначати замість нього було фактично нікого: заступники головного архітектора Ганна Бондар і Юрій Тацій уже побували на цій посаді. Тож виглядає на те, що рішення комісії 9 вересня просто вчасно прибрало приставку “в.о.” у візитці Свистунова.

Факт 4. Вибір без вибору. Кандидати, яким не пощастило потрапити у вирішальний етап, скаржилися на низький поріг вимог до претендента на посаду головного архітектора. Зокрема, Андрій Миргородський відмовився від участі в конкурсі, бо переможцем може стати навіть особа без профільної освіти. Невдоволення якістю професійної підготовки кандидатів згодом висловили й експерти. Та що там казати: розчарування не приховував навіть голова комісії Володимир Бондаренко. Архітектори Вадим Жежерін і Володимир Гусаков відверто говорили, що на посаду “тягнуть” одного кандидата. Який, на переконання учасника двох кадрових відборів головного архітектора Ігоря Писарця, мав би взагалі зійти з дистанції після другого етапу відбору.

Факт 5. Посаду обійняла своя людина. За 9 місяців, упродовж яких відбувався архітектурний конкурс, у Києві спалахнуло кілька будівельних скандалів. Зокрема, місцевим жителям не вдалося завадити засипанню Качиного озера на Позняках та перешкодити будівництву житлового комплексу. Періодично виникають бійки у Святошинському провулку, де мешканці намагаються перешкодити будівництву паркінга. Один з останніх скандалів – протест жителів Оболоні проти зведення торговельного центру на станції метро “Героїв Дніпра”.

Зрештою, переможець архітектурного конкурсу є автором кількох об’єктів, які фігурували у скандалах. Наприклад, саме Свистунов розробляв проект висотки на Круглоуніверситетській, який обурив киян з сусідніх будинків. Також Свистунов проектував п’ятизірковий готель “Інтерконтиненталь” на Михайлівській площі. При цьому архітектор перевищив дозволену висотність (27 метрів) на 12 метрів. За дивовижним збігом обставин, компанією-забудовником готелю – “Ярославів Вал”- керував Олександр Спасибко. Саме нинішній заступник міського голови Києва очолював конкурсну комісію першого відбору головного архітектора.

“Менеджмент міста може бути задоволеним: із першої спроби не вийшло, а з другої, “законно і прозоро” вдалося таки поставити на посаду ту людину, яка була “запланована” з самого початку”, – зазначає Євгенія Кулеба.