“Міс Україна” 1995 року Владлена Литовченко перемогла у конкурсі на посаду директора Вишгородського історико-культурного заповідника.

За крісло директора Вишгородського заповідника також боролася 58-річна Ірина Пироженко, яка очолює заповідник з 1999 року, а п’ятьма роками раніше доклала зусиль до відродження історико-культурної установи. У неї дві вищі освіти, закінчила Київський інститут культури (1995) та Державну академію керівних кадрів культури і мистецтва (1998). Рекомендаційні листи за кандидатку надіслали Вишгородська міська рада та Національний музей українського народного декоративного мистецтва.

Рекомендації 46-річній Владлені Литовченко дали Національний музей Тараса Шевченка та Національний академічний театр опери та балету ім. Т.Г. Шевченка. Вона закінчила Київський вищий інститут музики ім. Р.М.Глієра (1989), Одеську національну музичну академію ім. А.Нежданової (1994), Економіко-технологічний університет (2007) і Дипломатичну академію України (2009). Торік здобула науковий ступінь кандидата історичних наук.

Пропозиції конкурсанток оцінювала комісія у складі гендиректора Національного заповідника “Софія Київська” Нелі Куковальської, директора Коледжу культури і мистецтв Василя Ромашчишина, голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорія Савченка, директора видавництва “Самміт-книга” Ігоря Степуріна, начальника управління культури, національностей та релігії КОДА Ігор Подолянець, його заступника Віталія Томнюка, керівника ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України Геннадія Синєока, голови спілки майстрів Київської області Тамари Негоди та засновника етнокультурного проекту Folk Ukraine Ігоря Добруцького. За результатами голосування, Ірина Пироженко набрала 14 балів, а Владлена Литовченко – 18.

Контракт із переможницею конкурсу управління культури, національностей та релігій КОДА має підписати до 8 жовтня 2016 року.

Як писали “Кадри”, Міністерство культури України у вересні віддало в руки Олексія Лукашевича керівництво Національним історико-етнографічним заповідником “Переяслав”.