Правоохоронні органи відкрили низку кримінальних проваджень за фактами корупції в “Укроборонпромі” на загальну суму в 300 млн грн, повідомило нещодавно “Дзеркало тижня”. Народний депутат Віталій Купрій заявив про масштабні зловживання в “Укроборонпромі”, які завдали збитків державі на 283 млн грн. Депутат закликав президента, прем’єра, голів РНБО та Фіскальної служби зупинити “розкрадання бюджетних коштів”, доклавши до свого звернення отриману від патріотів-співробітників держконцерну детальну схему передбачуваних правопорушень зі згадуванням причетних фізичних і юридичних осіб.

Чому головну оборонно-промислову структуру країни, в яку входять 134 підприємства, через два роки після Революції гідності продовжують стрясати корупційні скандали? Чи не тому, що всі зловживання під час правління Януковича залишилися безкарними? Чи не тому, що один із головних організаторів розвалу оборонно-промислового комплексу досі перебуває в Україні – і досі на волі? Ба більше, працює в установі, яку безпосередньо контролює держава-агресор і веде переговори про її участь у національному оборонному проекті. Йдеться про колишнього голову держконцерну Сергія Громова, який керував “Укроборонпромом” у 2012-2014 рр. – у золотий в усіх сенсах вік “сімейного” правління, коли вся верхівка “оборонки” і спецслужб працювала на Кремль.

Коли Сергій Громов 2012 року прийняв концерн, збитковими в ньому були тільки 40 підприємств. А після його дворічного керівництва три десятки компаній були доведені до банкрутства, а 56 – загнані у глибокі збитки.

“Коли в 2014 році у нас почалася війна, ми зустріли її без боєздатної армії та з величезною кількістю оборонних заводів, на деяких з яких уже дерева росли на даху. У таких умовах довелося відбудовувати армію і потенціал нашого ВПК”, – заявив тепер уже колишній голова Наглядової ради “Укроборонпрому” Сергій Пашинський.

“Якщо подивитися на статистку продажу і знищення зброї в Україні, ліквідації виробничих потужностей в останні роки перед Революцією гідності, можна зробити всі висновки … І зараз ми розуміємо, що за цим був дуже чіткий і  прагматичний розрахунок, тому що Путін планував те, що він зробив, тільки не в 2014, а в 2015 році. Є й друга причина – “Укроборонпром” за багатьма позиціями був конкурентом російської оборонки, і Росія була зацікавлена, щоб українського оборонпрому не було”, – зазначає політолог Сергій Таран.

Доведення оборонних підприємств до банкрутства та розформування і зрив великих держконтрактів – таким був основний напрямок діяльності тодішніх міністра оборони і керівництва “Укроборонпрому” в 2012-2014 роках. Лебедєва і Громова називають головними винуватцями зриву найбільшого в українського історії контракту ($2,5 млрд) на поставку в Ірак БТР-4 і військово-транспортних літаків Ан-32. Тоді Громов ініціював ліквідацію дочірньої структури “Укрспецекспорту”, яка укладала і виконувала іракський договір. Ірак заявив про виявлені дефекти в поставлених Україною БТР-4, а навесні 2013 року відмовився приймати чергову партію. Після зриву домовленостей, нішу, що звільнилася на ринку озброєнь, змогли зайняти російські оборонні підприємства.

За словами екс-заступника генерального прокурора Миколи Голомші, з цього приводу “були відкриті кримінальні провадження”. “Ми навіть торкалися відомого іракського контракту, коли Україна почала поставляти неякісну продукцію цій країні”, – пояснив Голомша. Однак розслідувати ці справи за Януковича ніхто не наважився. Чомусь вони не були реанімовані й після Майдану.

Іще одна показова історія, пов’язана із Громовим – “сірі” поставки української зброї до Лівії. У 2013 році стався показовий скандал – біля берега цієї країни дивним чином затонуло судно під прапором Сьєрра-Леоне із вантажем українських боєприпасів на мільйони доларів. Під воду пішло понад $5 мільйонів. Жодної відповідальності за інцидент ніхто не поніс.

Нарешті, ще один скандальний $400-мільйонний контракт на модернізацію 104 Ан-32 для ВПС Індії в зв’язку з постачанням контрафактних комплектуючих також пов’язаний із паном Громовим. Точніше, з його ім’ям пов’язано затягування і спроби зриву цього контракту. ВПС Індії передали на модернізацію Україні 40 літаків. Але повернула українська сторона лише 35. У ЗМІ навіть з’явилася інформація про те, що ці п’ять літаків “зникли”, а простіше кажучи – вкрадені в Україні. Після скандалу літаки “знайшлися”, а Міноборони Індії було змушене пояснити, що під час виконання контракту справді сталися затримки в модернізації літаків “у зв’язку з недоступністю окремих компонентів, що є результатом політичного протистояння між Україною і Росією”. Постачання цих компонентів і забезпечення наявності української документації на них курирував пан Громов.

У вересні 2014 року генеральний прокурор України Віталій Ярема заявив, що проти керівників ДК “Укроборонпром” відкриті кримінальні провадження. За словами генпрокурора, розслідування велося “щодо дій, спрямованих на знищення обороноздатності України”. “Це і бронетанкові заводи, й інші підприємства, які сьогодні практично доведені до розформування. Ми проінформуємо депутатів про хід розслідування”, – повідомив тоді генпрокурор. Однак це “інформування” відбувається досі, а розслідування успішно заморожено.

Як відзначають експерти, правоохоронні органи не надають суспільству ніякої інформації про хід розслідування цих справ.

“Може бути ці справи і розслідуються. Напевно, навіть розслідуються, якщо Луценко каже про них. Але чи є результат цих розслідувань? Ми його не бачимо в публічній площині і не знаємо його. Тому дуже добре або погано працюють правоохоронні органи в цій сфері, ми сказати наразі не можемо, – вважає політолог Олександр Палій. – Головне, щоб були ліквідовані ті старі схеми розкрадання, які працювали раніше, щоб вони не поновлювалися зараз. Це дуже важливий момент, і, мені здається, тут є над чим працювати. Зараз необхідно ліквідувати ті ланцюжки, які були збудовані за часів Януковича. Країна намагається і збирає гроші на армію не для того, щоб їх неправильно використовували”.

Однак як можуть бути ліквідовані старі схеми, якщо один з їхніх авторів – Сергій Громов, вищий чиновник, який, за словами екс-генпрокурора Яреми, безпосередньо здійснював “дії, спрямовані на знищення обороноздатності України”, досі перебуває в Україні. І, за інформацією журналіста Кирила Сазонова, почувається досить комфортно!

Щоправда, тепер уже свою діяльність, суть якої так чітко сформулював екс-генпрокурор, він веде на іншому посту – топ-менеджера банку ВТБ. Українські спецслужби навряд чи будуть сперечатися з тим, що російські держбанки зазнають в Україні мільярдних збитків, а проте не бажають іти з нашої країни – це філії фінансового відділу ФСБ.

“Воювати з країною – і давати їй тут працювати, створювати їй фінансові можливості нашого ослаблення. Їхні банки тут не для того, щоб скуповувати підприємства самі по собі, банки тут – інструмент поширення свого політичного впливу. А крім цього це дає можливість ймовірного ніби легального фінансування передвиборних кампаній на Сході ставлеників Росії”, – вважає Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ.

Очевидно, що російські банки – це інструменти впливу на фінансову систему України, на значущих для Москви боржників цих банків. ВТБ, наприклад, куди прилаштували Громова після Майдану, повинен був фінансувати 4-мільярдний проект “Стіна”. Нагадаємо, в його рамках планувалося облаштування траншей, ровів, парканів, а також спеціальних об’єктів на кордоні з Росією. Переговори з “Укроборонпромом” про участь у проекті ВТБ вів…  Сергій Громов!

На думку експертів, відсутність переслідування колишніх керівників “оборонки”, які перебувають нині в Україні, є однією з головних причин безперервної корупції в “Укроборонпромі” і, як наслідок, украй неефективної роботи держконцерну. Правоохоронці свідомо гальмують розслідування схожих справ із політичних причин, а гучні заяви в подальшому не підтверджуються реальними діями.

“Будь-яка людина, пов’язана із правоохоронними органами, скаже, що політика і піар справі шкодять. А їх зараз у роботі правоохоронців в надлишку. І тут можна взяти не тільки ГПУ, а й будь-яке відомство. Якщо прокуратура перетворюється на піар-контору, то діла не буде. Саламатін і Громов внесли свою лепту в доведенні “Укроборонпрому” до нинішнього жалюгідного стану. І слідчі повинні дати відповідь, чи робили вони це в інтересах Росії. Безумовно, ключовий фактор такого стану “Укроборонпрому” якраз безкарність. Власне, безкарність породжує нові злочини”, – зазначив Андрій Золотарьов.

Написано для “ЦЕНЗОР.НЕТ”