Після набуття чинності Закону “Про державну службу” заступник голови Національного агентства з питань державної служби Андрій Заболотний в інтерв’ю “Кадрам” розповів про основні новації документу та поділився планами щодо його впровадження. Минуло півроку, і ми знову зустрілися з Андрієм Володимировичем, аби з’ясувати,  як працює комісія, які конкурсні відбори найбільш популярні та скільки невдовзі зароблятимуть сумлінні державні службовці.

У Верховну Раду депутати внесли законопроект №4370-1, який, як уважають експерти, знівелює саме поняття реформи державної служби.

 – Важко коментувати доцільність ухвалення цього законопроекту, адже комісія з питань вищого корпусу державної служби працює на повну. Вже оголошено понад 50 конкурсів, завершено близько 30, у тому числі й на посади голів чотирьох обласних державних адміністрацій. Звісно, є велике навантаження на членів комісії з точки зору кількості конкурсів. Адже у нас 490 районних адміністрацій, плюс обласні. Але комісія зі своїми завданнями справляється. Усі конкурси йдуть у тому графіку, який заданий законом – 45 днів від початку до оприлюднення результатів. Тому складно говорити, чи доцільно переформування цієї процедури зараз. Комісія працює без збоїв.

Кажуть, що ініціатива передати відбір голів місцевих державних адміністрацій Адміністрації президента виникла через те, що члени комісії нарікали на велике навантаження та просили звільнити їх від частини роботи.

– Звісно, навантаження велике. Разом із тим, це ж не всі 490 районів проводять конкурси одночасно. Йшлося про те, що можливе перенавантаження членів комісії. Але, на щастя, все відбувається планомірно. І президент, і уряд оголошують конкурси поступово. Національне агентство з питань державної служби моніторить, де є вакансії, ініціює оголошення конкурсів, контролює вихід відповідних розпоряджень. Таким чином, задаємо “тон” черговості конкурсів  і знаємо власні спроможності.

Тобто, в ухваленні запропонованих змін до закону особливої загрози реформі нема?

– Немає. Уже давно йшлося про те, щоби перевести голів адміністрацій на категорію “Б”. Що стосується інших норм, то я хочу нагадати, що законопроект “Про державну службу” в першому варіанті, прийнятому Верховною Радою у першому читанні, теж містив норму про утворення комісії Адміністрацією президента, у якій третину голосів матимуть представники Кабінету Міністрів. Тобто, ця конструкція не нова. Але тоді законодавець прийняв інше рішення, утворив окрему нову комісію. Нині все залежить від парламентарів.

Але запропоновану норму про переведення посад голів районних державних адміністрацій до категорії “Б” ви підтримали б?

– Так, це слушна ідея. Ми це обговорювали на комітеті, на робочих групах, у Нацагентстві. Голови РДА могли би бути переведені до категорії “Б” у силу правового статусу їх посад державних службовців, адже вони підзвітні і підконтрольні головам облдержадміністрацій за законом. І це вирішило би питання навантаження комісії. Бо тоді б комісії формувалися на рівні обласної адміністрації із залученням громадських експертів.

На яку посади був найбільший конкурс? 

– Найбільшу кількість конкурсантів зібрав відбір на посаду губернатора Миколаївщини – 36 осіб. Адже це був перший конкурс на таку позицію. На конкурсах на заміщення вакансій губернаторів Харківщини, Житомирщини та Київщини учасників було вдвічі менше. Можливо, когось зупинила пряма трансляція, і люди подумали, що вони не готові. Але ми закликаємо кандидатів: приходьте та спробуйте. Кваліфікаційні вимоги до конкурсантів не такі складні. Це зроблено спеціально, щоб дати можливість максимальному колу людей прийти, показати себе, підтвердити свій досвід. Головне – участь.

Тобто, у відповідь тим, хто вважає конкурси профанацією, ви стверджуєте, що комісія працює серйозно і прозоро?

– Триває планомірна робота. Можна подивитися, як слухають і оцінюють кандидатів, як зводяться бали. Кожен з членів комісії оцінює індивідуально, потім складається загальний рейтинг. Я впевнений, що це працює. А якщо будуть якісь збої… Це серйозно підірве довіру до процесу кадрової реформи в цілому. І будь-хто з представників влади теж не зацікавлений у маніпуляціях.

Чи готові в Нацагентстві з питань держслужби уникнути цих маніпуляцій?

– Так. Зведено до мінімуму приватні контакти з тими, хто працює з документами. Жодних ходінь по кабінетах. Документи на подання до конкурсу кандидати приносять не особисто, а вкидають у спеціальні зачинені скриньки. Якось подзвонив один із претендентів на участь у конкурсі, хотів особисто здати документи. Але це не передбачено – лише у скриньку і підвідеофіксацію. Письмову відповідь про допуск до участі в конкурсі кандидати отримують поштою у триденний термін.

А були спроби тиснути на комісію? Адже занадто високі ставки, наприклад, на ті ж посади голів обласних держадміністрацій.

– Оскільки я не є членом комісії, у мене немає інформації про тиск. Якби щось подібне було, то про це б уже дізналися.

Серед членів комісії третина представляє  громадськість. Думаю, якби на неї чинився тиск, вона б не мовчала.

Держслужбовці, які є у складі комісії, теж комфортно мають себе почувати. Бо закон чітко каже: якщо тобі дають доручення, яке ти не можеш виконати, не роби цього. Або якщо начальник наполягає на якійсь дії щодо вчинення якої є сумніви (можливо, протизаконній), проси сформулювати це письмово.

Гадаєте, телефонне право” досі ефективне?

– Це дуже гостре питання. Якось зателефонував народний депутат і повідомив, що одного посадовця безпідставно планують звільнити. Я запропонував: ви – як народний обранець і впливова фігура – ініціюйте законопроект про карну відповідальність на адресу тих осіб, котрі намагаються тиснути та втручатися у перебіг конкурсів чи інші кадрові питання. Щоб лише прозвучав “дзвінок”, одразу була реакція – НАБУ, прокуратури. Бо коли ми ухвалювали Закон “Про державну службу”, то всі погодилися жити за цим законом! Уряд схвалив законопроект, парламент – прийняв, президент – підписав. Ніякого тиску бути не повинно, все прозоро і публічно. Для тих відносин, що відбуваються поза екраном, має бути ухвалений новий жорсткий закон або внесення норм до Кримінального кодексу. Щоб суди бачили склад злочину і притягували до відповідальності. Адже є речі, які складно доводяться – наприклад, усна бесіда або дзвінок із вимогами.

Цікаво, а як із цим борються в інших країнах?

– Ми поговоримо про це на Форумі щодо топ-менеджерів держслужби, який відбудеться у Молдові, де збираються країни – члени Східного партнерства. Я планую поставити це питання: чи є законодавство, яке чітко б’є по руках тих, хто піднімає слухавку і починає тиснути на членів комісій? Якщо у них є така практика, ми скористаємося їхнім досвідом. Плануємо, в своєю чергою, показати, як у нас працює кадровий закон, які було проведено конкурси тощо, як ми відмежовуємо політику від державної служби. Адже не всі європейські країни можуть похизуватися такою комісією, де призначення відбувається без політичних квот, інших варіативних складових, за професійною ознакою.

За такого навантаження комісія встигне завершити до кінця року конкурси на посади держсекретарів міністерств?

– Перші конкурси на заміщення посад державних секретарів уже оголошені. Можливо, і краще, що зробили це у два підходи, а не відразу на всі 18 посад. В уряді планують максимально популяризувати цей конкурс. Якщо в інших країнах такі посади – усталена практика, то в Україні це вперше. Ця посада ключова. Держсекретар відповідає за багато речей, зокрема, за кадрові питання, роботу людей. Для того, щоб якомога більше громадян дізналося про проведення конкурсів, зокрема, на посади держсекретарів, ми попросили на сайті уряду зробити посилання на наш сайт, де містяться всі вакансії. Бо, чесно кажучи, не настільки багато охочих брати участь у конкурсах. Але сайт уряду звичайно більш відвідуваний, тому, коли люди бачать там наш банер про конкурси, кількість охочих може збільшитися.

Очікуєте більшої кількості охочих працювати в міністерствах?

– Я сподіваюся, що після того, як ми проведемо роз’яснювальну роботу, конкурс буде 50, а, може, й 100 людей на це місце. Так, для членів комісії це буде додаткове навантаження. Але ми відберемо фахівців  на роки. Це ж не ті люди, які приходять і йдуть зі зміною політичної влади або складу уряду. У них буде договір на п’ять років, який може бути пролонгований іще на стільки ж. І потім їм будуть пропонувати наступну роботу у системі державної служби. Ми отримаємо досвідчені кадри, яких не треба навчати основам управління. Саме тому цей конкурс такий важливий. І уряд має бажання підкреслити його важливість, набрати максимальний пул людей за рахунок інформаційних заходів, зокрема широкого розповсюдження інформації.

Посади держсекретарів – це ключові позиції в урядових відомствах. Вони відповідають за питання, які стосуються призначення, проходження служби, звільнення, підвищення ефективності людського потенціалу і відомства в цілому.

А що стримує людей від участі в конкурсах на ці посади?

– Питання в оплаті праці. Потрібно, аби претендент на цю посаду бачив адекватну зарплату в оголошенні. Адже це дуже важка, відповідальна, понаднормова робота. У державного секретаря немає заступників, він усе тягне сам. Ця людина повинна задати новий ритм усьому відомству. На його плечі лягає контроль за виконанням доручень, які міністр дає департаментам, працівникам. Це дуже об’ємний блок щоденних завдань.

Держсекретар має захищати працівників у правовому полі, насамперед від невмотивованих звільнень. За законом звільнити людину не є проблемою, якщо вона погано працює. Але якщо хтось хоче позбутися працівника за особистими мотивами –  зробити це буде складно. Отже, держсекретар виступає певним буфером між політичними посадами – міністром і заступниками, і працівниками апарату.

Ви кажете, що люди не хочуть йти на невеликі зарплати. Чи буде їх підвищення?

– Ми над цим працюємо. Сьогодні оклад державного секретаря складає 12 061 грн. Також надбавка за ранг – максимум 1000 грн. Окрема надбавка – за вислугу років. Якщо, припустимо, людина має 10 років стажу, за кожен рік нараховується 3%, отже, ще 30% до посадового окладу. Тобто, це ще 4 тисячі. Крім того, він може розраховувати на обов’язкові 30% – гарантовані постановою уряду №289 – за інтенсивність праці. Також є премія, в залежності від результатів роботи. І головне – стимулюючі виплати зі спеціального фонду підтримки, які, як ми сподіваємося, надійдуть до державного бюджету, у тому числі, від донорів.

Наприкінці вересня ми подали на міжвідомче узгодження так звану Концепцію фахівців із питань реформ, а держсекретарі саме такими і є. У цій концепції передбачено доплату для реформаторів до 60 тисяч гривень. Ця сума закладена в проекті акту уряду, який Нацдержслужба розробила разом із Мінфіном, Мінекономрозвитку та Мін’юстом, Координаційною радою з питань державного управління, Урядовим офісом з питань євроінтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів. Поки що ми не можемо показати в оголошеному конкурсі таку зарплату, бо концепція перебуває на розгляді. Але коли її буде ухвалено, у людей з’явиться додатковий мотив для отримання такої роботи.

А скільки людей підпадає під визначення “реформатор”, які зможуть претендувати на таку доплату?

– Держсекретарі відповідатимуть за реформування державного управління в міністерствах, де буде створено команду фахівців-рефоматорів. Їхня робота буде пов’язана виключно з реформами. Окрім держсекретарів, це працівники, котрі займатимуться впровадженням реформ. Це керівники і заступники керівників центральних органів виконавчої влади, керівники департаментів міністерств, інші державні службовці. Адже не тільки керівники будуть у цьому задіяні, але й спеціалісти, які пишуть нормативно-правові акти. І кожен спеціаліст матиме можливість потрапити до такої реформаторської групи. Ці фахівці мають теж пройти конкурс. Можливо, буде утворено нові відділи – скажімо, департаменти з питань реформ у кожному міністерстві чи агентстві. І кожен  зможе узяти участь у цьому конкурсі. Тому ми звертаємося і до ЗМІ, щоб поширювали інформацію про цей конкурс.