Маріуполь розташований практично на лінії розмежування з неконтрольованими територіями. Однак про близькість війни тут нагадує лише велика кількість людей у військовій формі та постріли гармат, що іноді доносяться з сусіднього полігону. За динамікою соціально-культурного розвитку Маріуполь значно перевершує багато інших міст України, які мають, здавалося б, більш сприятливі умови. Маленькі реформи, що постійно відбуваються тут, змінюють прифронтове місто і життя в ньому на краще.

За останні два роки меру Маріуполя Вадиму Бойченку вдалося перетворити прифронтове місто на таке, що швидко розвивається. Багато в чому завдяки впровадженню низки, на перший погляд, простих, але дуже ефективних реформ. Так, програма підтримки ОСББ та реалізація міні-проекту “Затишний двір” протягом 2017 року дозволила оновити більше сотні дворів. У результаті прибудинкова територія стала більш сучасною і доглянутою: з’явилися нові гойдалки, лавки, альтанки і клумби. А життя жителів Маріуполя стало більш комфортним.

Розвитком ОСББ у місті переймається спеціально створене профільне управління, тут регулярно проходять семінари та тренінги. За кошти міського й обласного бюджетів проводяться капітальні ремонти, встановлюються будинкові прилади обліку теплової енергії, впроваджуються енергозберігаючі технології. До кінця року загальний обсяг інвестицій до ОСББ у Маріуполі складе понад 150 млн. грн. Тим часом, у більшості інших міст України реформа ОСББ досі залишається в основному на папері.

Маріуполь активно інвестує в ефективну утилізацію твердих побутових відходів: сучасна техніка дозволить раціонально використовувати місце на полігоні, зробить його безпечнішим, зменшить ризик займання сміття.

Нове життя отримав міський шаховий клуб. Там з’явиться IT-хаб. Проект об’єднає два напрямки – шаховий спорт і інформаційні технології. Майже 10 млн. грн. інвестицій на реконструкцію будівлі виділили Фонд розвитку Маріуполя і міжнародна організація USAID.

У Маріуполі запустили програму “Безпечне місто”. Вона синхронізує роботу поліції, медиків і рятувальників зі встановленими по всьому місту смарт-камерами, забезпечує ефективне управління комунальними послугами.

У результаті Маріуполь регулярно посідає перші позиції в міських рейтингах – він у ТОПі найбезпечніших і найкомфортніших міст України. Тож не дивно, що і мер Маріуполя опинився серед лідерів професійного рейтингу. Минулого тижня Вадим Бойченко увійшов до ТОП-20 найбільш прогресивних мерів України. У місті чітко відчувається, що за час його роботи тут відбулися кардинальні зміни.

Подібне було б неможливим без підтримки великого бізнесу. Зрозуміло, що одних тільки грошей, щоб так розвинути консервативне промислове місто, недостатньо. З 2015 року в Маріуполі сформувався не лише новий підхід до вирішення муніципальних проблем, але і зовсім інша атмосфера. До розвитку міста Бойченко залучив консультантів нової генерації.

За інформацією “Кадрів”, Маріуполю допомагає програма “Супермер”, а роль Кларка Кента в муніципальному управлінні відіграє Максим Бахматов. Він відомий як партнер інноваційного парку Unit.city.

Поки публічно ні сам Бахматов, ні його колеги не заявляли про участь у спільних із мерією проектах. Але за нашою інформацією, саме Максим є одним із головних ідеологів успіхів маріупольського мера.

Цю команду можна вважати професіоналами в розвитку міських проектів. У рамках Unit.city вона перетворює територію покинутого Київського мотозаводу на місце концентрації українських інноваційних технологічних проектів. Однак основний акцент робиться на інформаційних технологіях. Також IT присвячений один із відомих проектів інноваційного парку – безкоштовна школа Unit Factory, яка готує IT-фахівців за франшизою французької “Школи 42”.

Зараз тут триває будівництво і переобладнання старих цехів мотозаводу на кампуси інноваційного бізнес-парку. Потім проект розшириться до масштабів “міста в місті”. Після узгодження проектної документації частина з 25 га території мотозаводу буде відведена під будівництво креативного житла для резидентів Unit.city. Концентрація українських інноваційних технологічних проектів в одному місці та створення навколо неї особливої ​​екосистеми дозволить вивести українські IT на якісно новий рівень.

До приходу на Unit.city Максим Бахматов був генеральним директором київської ВДНГ. Він очолив збиткове держпідприємство влітку 2015-го і за два роки зробив напівзруйнований виставковий комплекс прибутковим. За час роботи команді Бахматова вдалося збільшити оборот підприємства в 2,5 разу, отримати 2,5 млн. грн. за підсумками 2016 року і збільшити зарплати співробітників на 40%, погасивши накопичену раніше заборгованість. Йому вдалося залучити 150 млн. грн. приватних інвестицій, “відбити” десятки зазіхань на територію виставкового комплексу, відремонтувати сім павільйонів і побудувати автономну систему опалення на біомасі.

За Бахматова ВДНГ стала модним місцем відпочинку киян та гостей столиці. За два роки тут пройшли десятки успішних проектів, серед яких Smart City Hub, Atlas Weekend, Teleport 360, Live.Love та інші. А “Зима на ВДНГ” і “Зимова країна” два роки поспіль робили столичний виставковий центр одним із найпопулярніших місць зимового відпочинку.

Але головне, команда Максима Бахматова розробила концепцію розвитку об’єкту на тривалу перспективу, створивши необхідну репутацію й інфраструктуру для стабільної та беззбиткової роботи виставкового комплексу.

Як було зазначено, про проект “Супермер” відомо небагато. Муніципальний консалтинг “Супермер” – це один із трьох напрямків поряд з Unit.city і музеєм тоталітарної пропаганди, якими команда зайнялася після закінчення роботи на ВДНГ. Бахматов, якого Google називає співзасновником проекту, твердо дотримується свого правила: не розкривати жодних подробиць до тих пір, поки результати проекту не можна буде “помацати”. Проте у соціальних мережах з’являється інформація, що трансформації Маріуполя не обійшлися без участі Бахматова.

За нашими даними, програма “Супермер” не обмежується одним Маріуполем. Вже зараз команда з ентузіазмом “проектує” історії успіху для кількох промислових міст, які можна буде реалізувати в коротко- і середньостроковій перспективі. Такі стратегії відкриють містам доступ до довгого європейського фінансування проектів. Вони допоможуть мерам вирішувати муніципальні завдання, з якими не впоратися без інноваційного підходу.