Дисертації філософів Київського національного університету ім. Т. Шевченка містили великий обсяг плагіату, заявляють активісти громадської організації “Трон”, яка відстежує наявність запозичень з чужих робіт без вказівок авторства у наукових роботах.

Зокрема, в 11 запланованих до захисту у листопаді-грудні 2017 року дисертаціях з  філософії значний обсяг плагіату виявлений у шести кандидатських і трьох докторських. Іще одна кандидатська робота містила багато відвертих прикладів безграмотності і приховування беззмістовності. Проте всі дисертації були допущені до захисту експертними радами відповідних спецрад і отримали схвальні відгуки опонентів. Чотири роботи були вдало захищені, а їхнім авторам присвоєні відповідні наукові ступені, незважаючи на те, що Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Харківський національний університет ім. Г. Сковороди та Київський національний університет ім. Т. Шевченка отримали детальний аналіз з порівняльною таблицею та посиланнями на першоджерело. Серед таких є. Також знехтували повідомленнями про виявлений плагіат спецради Д 26.053.16 та Д 26.001.27 й одноголосно проголосували за присвоєння претендентам вченого ступеня кандидата філософських наук. Із захисту зняли лише три роботи.

“Звертаємося до вас – особливо до осіб, які добре відомі та користуються значною повагою в українській філософській академічній спільноті – із закликом проявити принципову позицію з приводу цих ганебних фактів. Зокрема, закликаємо дати публічну об’єктивну оцінку дисертаціям, які були схвалені радою щодо захисту і перебувають на розгляді в ДАК, враховуючи наявний у них масовий плагіат і/або інші форми недоброякісності”, – зазначають активісти.

Спеціальними антипреміями академічно недоброчесних науковців ініціатива “Дисергейт” відзначає з 2016 року, коли громадськості не вдалося притягнути до відповідальності викриту на масових текстових запозиченнях Катерину Кириленко – дружину віце-прем’єр- міністра України.

“Кожен представник науково-освітньої спільноти, за наявності підтверджених публікаціями фактів академічного плагіату, поширення псевдонаукових тверджень, корупційних та інших зловживаннях, може висунути власного кандидата у таких номінаціях:  “Плагіатор року”, “Людина, яка займається псевдонаукою”, “Фальсифікатор року”, “Токсичний ректор року”, “Смітниковий журнал року”, “Розголос року”, “Посіпака року” – прокоментувала координатор ініціативи “Дисергейт”,   кандидат економічних наук  Світлана Благодєтєлєва-Вовк.