Програма приватизації державного майна в Україні набирає обертів. У найближчі півтори місяці в рамках великої та малої приватизації Фонд держмайна (ФДМУ) проведе понад 100 аукціонів. Офіс президента України в лиці заступника голови Кирила Тимошенка закликає представників міжнародної бізнес–спільноти залучатися до приватизації та інвестувати в українську економіку. “Велика та мала приватизація 2021 року відкриває шлях ще більш масштабним інвестиціям”, —пише він у Facebook.
Однак експерти та журналісти давно стверджують, що безпечно інвестувати в Україну можуть тільки “свої”. І хоч наразі голові ФДМУ Дмитру Сенниченку копітко вибудовують імідж успішного управлінця та реформатора, західного типу менеджера, що сміливо руйнує корупційні схеми та вигідно продає неефективні держпідприємства, проте факти говорять про зовсім інше.
Вже після першого року керівництва Фондом держмайна Сенниченко потрапив у рейтинг ТОП-100 найвпливовіших людей України (за версією журналу “Новое Время”– 2020). А в свіжій декларації він зазначив, що зберігає дома 5 120 000 грн готівки. І це лише власних коштів, не враховуючи мільйонних доходів і статків дружини.
Що ж стосується професійної діяльності, тут успіхи трохи менш вражаючі. Команда Сенниченка на чолі ФДМ один за одним розвалює та банкрутить державні підприємства — зокрема, не пощастило “Харківобленерго”, “Миколаївобленерго” та харківському заводу “Електроважмаш”. Для цього в керівні органи підприємств “заходили” його люди. До речі, деякі з таких “призначень” очільника ФДМУ згодом успішно оспорювалися в судах.
А тиждень тому стало відомо, що акціонерне товариство “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) ухиляється від сплати податків: збитки для держбюджету складають 41 млн грн. Чи варто нагадувати — крім того, що ОПЗ знаходиться в управлінні ФДМУ, сам пан Сенниченко з липня 2020-го став членом його Наглядової ради. Куди він сам себе й призначив. І так само він призначає в Наглядові ради інших держпідприємств заступників і інших своїх протеже.
Що ж до залучення до країни іноземних інвестицій, тут пан Сенниченко також створив украй не найкраще враження про нашу державу. Бо зупинення операцій з придбаннядержоб’єктів через невідповідність заявленим ФДМУ в аукціонної документації характеристикам явно працюють не на користь України та її інвестиційної привабливості. Так, зокрема, на початку року сталося з молдавським холдингом Zernoff, який планував придбати Марилівський спиртовий завод у Тернопільській області.
Про ефективність роботи Сенниченка на посаді голови ФДМУ свідчать також і відгуки про нього народних обранців, зокрема тих, які голосували за його призначення в 2019-му. Парламентарі від “Слуги народу” підкреслюють, що вже неодноразово про це пошкодували та радо приймають збір підписів за відставку Сенниченка. Вони це аргументують, у тому числі, неадекватною поведінкою голови ФДМУ по відношенню до народних обранців. Адже Сенниченко дозволяє собі не з’являтися на засідання профільних комітетів ВРУ, навіть коли вони проходять у режимі онлайн.
Так, 31.03.2021 під час засідання аграрного Комітету ВРУ №58 розглядалися питання щодо приватизації заводів концерну “Укрспирт”. Пан Сенниченко мав би бути докладником у цій темі, однак замість себе направив із презентацією одного зі своїх заступників — Тараса Єлейко, якого нардепи слухати не схотіли.
Член комітету, нардеп від СН Сергій Литвиненко підкреслив, що питання з поведінкою Сенниченка треба якось вирішувати, і ставити його треба серйозно — аж до звільнення.
“Взагалі така ситуація складається у ФДМУ, що до шановного Дмитра Володимировича не зайти – не достукатися. На позачерговій сесії взагалі його відношення було хамське по відношенню до аграрного комітету. Ми не в змозі були підійти навіть поспілкуватися, розумієте? Такий погляд, така розмова на високих… не те що на високих, а, як кажуть, недбало ставиться до парламентарів, які його висували та призначали. Пане Тарасе, ви можете передати вашому голові, що ми хочемо особисто запросити Сенниченка Дмитра Володимировича на аграрний комітет з приводу цієї приватизації? Нам цікаво, що він… нам не треба помічників. Ви розумієте?”, — заявив Литвиненко, додавши, що “дуже задоволений, що Микола Тищенко ініціював у ВРУ збір підписів за відставку Сенниченка. “Я думаю, що там буде 226, а може, й більше. Бо дійсно людина, як кажуть, поплутав береги, потєрялся… Розмовляє з депутатами, наче їх і не бачить”, — розказав нардеп.
Його обурення підтримує й колега по комітету Андрій Богданець, який також підтримував призначення Сенниченка в 2019-му.
“Це смішно, що пан Сенниченко не приходить на комітет, його запрошують постійно, це взагалі якесь відношення… Тоді зовсім інше питання будемо ставити на ВРУ. […] Я чому в такому тоні говорю, бо я вчора бачив його відношення до депутатів, як він говорив негативно взагалі. Якщо він не відреагує, значить, треба, щоб тоді його помічники повідомили, що депутати якби будуть ставити зовсім по–іншому питання по його посаді”.
Пізніше Сенниченко все ж відвідав засідання комітету, однак жодне із запитань нардепів не задовільнив, адже відповідавщось типу: “Ми готові на всі питання відповідати і в колективному і в індивідуальному порядку, приходити до вас, запрошуємо у Фонд…”.
Голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Артем Чорноморов пізніше обізвався про це так: “Був пан Сенниченко, було дуже багато запитань у народних депутатів, на превеликий жаль, на які відповіді ми не отримали”.
Парламентарі ще з 2020 року збирають підписи за відставкуДмитра Сенниченко — за ініціативи нардепа від “Слуги народу” Антона Холодова. “Я збираю підписи нардепів за відставку Сенниченка. Вважаю, що його діяльність є непрофесійною, деструктивною, його потрібно терміново звільняти. Як говорив Президент? Не вмієш працювати — звільни місце іншому”, — заявляє Холодов.
Парламентар стверджує, що наразі проти голови ФДМУ відкрито як мінімум шість кримінальних проваджень. Крім того, ЗМІ неодноразово писали про махінації Сенниченка з деклараціями, де містяться грубі порушення антикорупційного законодавства. Зокрема, мова про вартість офісу та гаража в Києві по вул. Кловський узвіз, буд. 7, куплених в 2016 році та оформлених на дружину Сенниченка — Лесю Чміль, що занижена в кілька разів.
“Вартість приміщення по декларації позначена як 1,1 млн грн. За курсом 26 грн / дол – це приблизно $40 тис. Ціна нереально мала. 150 квадратів в елітній точці Печерська за $40 тис — це нереально. Як і гараж на 16 квадратних метрів за $500. Реальна вартість квартири зі схожою площею на той час — близько $300 тис. Про гаражі судити не беруся. Але паркомісця в хороших будинках на Печерську коштують від $15 тис “, —наголошував журналіст–розслідувач Сергій Лямець. За його підрахунками, в цілому ціна київської нерухомості в декларації голови ФДМУ може бути занижена в 7,5 разів.
Крім того, визивають багато запитань і три квартири в ЖК “Комфорт Хаус” в Обухові, придбані Сенниченком приблизно за півроку до приходу в ФДМУ, тобто — майже відразу після звільнення з “Укрпошти”.
“Сенниченко виявився кредитором покупки трьох квартир на суму 9,5 млн грн (приблизно $370 тис). Єфросинія Пасько, яка була забудовником житлового комплексу “Комфорт Хаус” — передавала квартири, доручившися за борги певного Олексія Милькевича. Схоже на схему оформлення пайової участі, але, по суті, це покупка нерухомості”, — писали ЗМІ.
Проте, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до сих пір не здійснило перевірку декларацій Дмитра Сенниченка. В цьому контексті майже смішно та трохи сумнівно виглядає новина річної давності про домовленості між НАЗК і ФДМУ щодо надання доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку майна: виявляється, з травня 2020-го НАЗК і ФДМУ співпрацюють для виявлення неправдивих даних про вартість нерухомості в деклараціях.
З Національним антикорупційним бюро (НАБУ) Сенниченко теж має певні домовленості, про що свідчить самопіар очільника ФДМУ на офіційному Youtube-каналі НАБУ, де він намагається довести, що “риба не гниє з голови”. При чому, промова майже дослівно повторює його річний звіт про діяльність. А для того, щоб закріпити за собою імідж антикорупційника, Сенниченко розповідає про спроби дачі хабара $5 млн та сміливо згущує фарби: мовляв, під час дачі першої частки хабара “хабародавець прийшов із холодною та з вогнепальною зброєю: у нього знайшли два ножі, автомат і пістолет”.
Однак, ані балачки Сенниченка про майбутнє “економічне диво” завдяки приватизації, ані його співробітництво з антикорупційними структурами не доводять ані ефективності його роботи на посаді голови ФДМУ, ані його доброчесності.